Тут цар сидів і будував фортецю

Від виходу зі станції метро «Контрактова», що веде до ТЦ «Самсон», ходи - не більше хвилини. Підніміться на другий поверх і, кинувши погляд на строкаті будівлі навпроти торгового центру, відкрийте двері. Цього достатньо , щоб опинитися в 1695 р. Фахівці вважають , що саме в цей час з`явився будиночок. Для дерев`яного Подолу він був дивиною. На рубежі ХVII - ХVIII ст., Якщо не брати до уваги церкви , кам`яні будинки в Києві можна було порахувати на пальцях однієї руки.
Всі вони стояли на Подолі, неподалік від Притисько-Микільської церкви, яку, між іншим, звели в ті ж роки. А зберігся тільки наш «старожил».

Побудував його якийсь Ян Бикович. У бутність бургомістром він задешево скупив землі Щекавицького урочища і взявся їх забудовувати, а пізніше став войтом. Ця посада, відповідна в наш час статусу голови Подільської адміністрації, в давнину давалася довічно.

У липні 1706 до Кижва прибув Петро I , щоб закласти Печерську фортецю. Побоюючись шведського короля Карла ХІІ, що стояв під Гродно, цар поспішав зміцнити південно-західні рубежі держави. Згідно із записами, зробленими у Києво-Печерській лаврі, деякий час самодержець жив у митрополита. А де потім? Документальних свідчень цьому немає, але відразу після від`їзду Петра з Києва народний поголос розніс звістку, що гостював він у будинку войта Яна Биковича. За три століття ця версія була прийнята як незаперечний факт.

Через сто років нащадки війта продали будинок магістрату за скажені на ті часи гроші - три тисячі рублів, і будівля стала місцем утримання п`яниць, бешкетників і психічно хворих. Пізніше в ньому розміщувалися контори, які відали справами різних ремесел, народну школу, житловий будинок. До 1917 р. тут працював Олександрівський притулок для дітей, а в 1917-1974 р. була комуналка. А це означає, що є ще серед киян ті, хто може назвати цю будівлю будинком дитинства або юності. Не так давно, розповідають у музеї, по сходах ледь піднялася літня жінка: хотіла побачити кімнату, де з`явилася на світ в післяреволюційні роки. Заходили сюди і дві сестри, чий дід викладав під цим дахом малювання.

Музеєм із назвою «Будиночок Петра І у літописі київської благодійності» «дідок» з ошатними колонами став тільки в червні 2007 р. Серед предметів старовини, датованих ХІХ ст., - десятки писемних і друкованих свідчень благодіянь киян. У їх числі - Петро Могила, князь Голіцин, губернатор Фундуклей, сімейство Ханенків та Терещенків і менш імениті городяни. Завдяки саме їх скромному внеску в Києві з`явилися пам`ятники Володимиру Великому і Богдану Хмельницькому, запрацювали лікарні та школи, закладалися сади.

Джерело інформації: ГАЗЕТА 2000
Автор: Олена Сухорукова