Истории дома Уваровых

12.01.19 были на этой экскурсии. Просто удовольствие слушать Алексея. История дома завораживает. И спасибо, что дали людям возможность сюда заглянуть. Остался неприятный осадок от состояния дома, почему государство абсолютно игнорирует эту тему...

С Алексеем Шимановским как всегда интересно. Ребята продолжайте в том же духе! Спасибо большое! Было очень интересно.

Нарешті ми відвідали цей неймовірно гарний будинок, який на диво зберігся не дивлячись на вплив історії. Ще коли ми прогулювались з екскурсією по Липках з Наталія Горбачова, нам розповідали історію цього будинку і дуже ми запам`ятали рекомендації щодо можливості його відвідати та насолодитися його красою. Графиня Наталя Уварова, дочка відомого цукрового магната Терещенко, дуже багато сил та натхнення, та особистої уваги приділяла оздобленню будинку, багатьом деталям навіть таким, як вибір дверних ручок. Дім безумовно розкішний, збереглися золоті розписи, ліпнина, мармурові каміни та дерев`яні сходи. Аура цього родинного дому дуже гарна, на ці стелі можна дивитись нескінченно довго. Щодо самої Графині Уварової, то вона була буже енергійною, працьовитою, закінчила акушерські курси, мала свою медичну практику, де допомогала малозабезпеченим народжувати, сама приймала пологи, працювала в Олександрівській лікарні акушеркою. Прожила сім`я в цьому будинку всього 4 роки і в буремному 1917 році будинок було продано. Чоловік -Сергій Уваров виїхав за кордон, а Наталя переїхала до маєтку Терещенків в Турчинівці. Цікавий випадок, коли нова влада завітала заарештовувати графиню, то їх зустріла непримітна молода жінка в простій сукні і коли її попросили покликати господиню, вийшла через інший вихід, осідлала скакуна і щезла. Це і була Графиня Наталя Уварова. З`явилась вона вже в Лондоні, потім сім`я об`єдналась в Франції, але шлюб їх не витримав всі ці історичні перепитиї. Починаючи з 30-х років і до 1987 року в домі знаходилось КДБ. Тут вирішувались долі людей, чекаючи на свою, багато хто бачив цих золотих ангелочків-купідонів...Господиня будинку, на жаль сюди вже не повернулась, але цих інтелигентних людей, які багато чого робили для міста, займались меценатством ми й досі згадуємо. Десь в інтернеті прочитала рядки, що доля Графині Уварової варта кінострічки і мабуть це дійсно так...Відгук великий, можливо, нечитабельний, але хотілось, якось побільше розповісти про цю сім`ю поділитись своїми емоціями. Дякуємо Алексей Шимановский за чудову екскурсію.

Липки - удивительный район. Каждый дом здесь - целая история. Таким оказался и Особняк графини Уваровой по адресу: ул. Липская, 16. Как выяснилось, `графиня` Наталья - из известнейшего и влиятельнейшего рода Терещенко. А ее муж и вовсе не граф, по крайней мере, символы на семейном гербе на это не указывают. Но прелесть и загадка этого дома не в том, была ли графиней хозяйка дома. А в том, что лишь 4 года этот дом принадлежал Уваровым, а долгих 90 лет ЧК, МГБ, КГБ. В связи с этим многое о доме засекречено. Сейчас в нем находится несколько общественных организаций, в том числе на втором этаже Институт национальной памяти и приемная Вятровича. Не хочу никого обидеть, но вместо таблички листок А4, приклееный скотчем и местами уже изрядно потрепанный, старая, я бы даже сказала ветхая мебель в коридорах, которую некому выбросить... В общем, печальная судьба у шикарного памятника архитектуры. Все это досадное я не сфоторграфировала. На фото потрясающие потолки в трех залах Особняка, которые удалось посетить с Алексеем Шимановским. Как всегда очень интересно. И, как всегда, фотографии не передают всей картины.

Обожаю бывать на премьерных экскурсиях, лекциях. Мало того, что это - премьера, и ты первым услышишь/увидишь. НО, есть вероятность что премьера так и останется единственной.... И на премьере всегда интереснее. Несмотря на то, что объявлена она была всего за пару дней до даты, и только в ленте самого Алексея, и пару дней в `Киевскои КОД`, группа собралась немалая и, похоже, только ценители, а большинство еще и Знатоки! Как всегда - интересно!! И история самого особняка, и его обитателей... Господин Шимановский в очередной раз подтвердил свой имидж великолепного рассказчика и ревностного исследователя киевской старины. И, конечно, зимний вечер, гололед, холод, полумрак............. и остатки былой красоты и великолепия.