Вулиці та площі
Андріївський узвіз
Андріївський узвіз

Андріївський узвіз колись був найкоротшим шляхом від Верхнього міста до Подола. Назва відома з 40-х рр. ХVIII ст.

 

У 1753 році за проектом арх. В.Растреллі на початку узвоза було збудовано Андріївську церкву. Існує легенда, відповідно до котрої місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли св.Андрій прийшов у Київ і побудував на горі, де зараз стоїть Андріївська церква, хрест, то все море спливло вниз. Але деяка частина його залишилася і сховалася під Андріївською горою. Коли пізніше тут побудували церкву, то під престолом відкрилася криниця. В Андріївской церкві нема дзвонів, тому що, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулася б і залила не тільки Київ, але і все Лівобірежжя.

Основна забудова вулиці виконана в 90-х рр. ХIX ст. і на початку ХХ ст. Нині, відтворений у стародавньому виді, узвіз — це місце виставки-продажу живопису і виробів народної творчості під відкритим небом.

Андріївський узвіз називають київським Монмартром. У будь-який день, у будь-яку погоду ви завжди побачите тут декілька художників, що демонструють свої роботи, зразки прикладного мистецтва — прикраси, посуд із скла і кераміки, кумедні фігурки з дерева, іграшки, медалі, монети і багато чого іншого. Тут також виступають співаки й артисти.

На Андріївському узвозі багато невеликих барів і кафе, де можна відпочити. На узозі панує атмосфера міста кінця ХIX — початку ХХ ст.

Вулиця славиться тим, що у будинку №13 жив письменник М.О.Булгаков, автор романів «Біла гвардія», «Дні Турбіних». У цьому будинку розташовано музей Булгакова.

На Андріївському узвозі також функціонує унікальний музей однієї  вулиці. У ньому показано історію Андріївського узвоза у картинах, фотографіях та інших речах від давнини до наших часів. Вздовж усієї вулиці багато картинних галерей, художніх салонів.

У затишному парку нижче церкви ви можете побачити скульптури Івана Кавалерідзе.