Забавні розповіді
Історії з метро
Історії з метро

Автор Авраменко Тетяна

Джерело Спеціально для Київського КОДу

Одна моя знайома, їдучи в метро, сказала якось, що більшість людей, перебуваючи у громадському транспорті, абсолютно не звертають увагу на своїх "сусідів". Їм абсолютно байдуже, хто їде поруч. Можливо.. але це не про мене. Більш ніж годину щодня я проводжу в київському метро і це дуже філософський для мене час. Інколи читаю, інколи думаю, щось планую, але все ж таки звертаю увагу на людей, які їдуть поруч. Бо це цікаво!


Багато років тому, повертаючись з вечірніх пар, помітила, що на “Палац Україна” у вагон зайшов жіночий хор у вишиванках, вони в цей вечір виступали з концертом і в той пізній час також їхали додому. Гарні костюми, колоритні прикраси і... чудовий спів. Так, хор на хвилі натхнення почав співати прямо у вагоні. Голосно, гарно, від душі. Пасажири також підспівували хто як міг. Ми - співоча нація!


Дивлячись на людей, зупинила свій погляд на жіночці років 45, вона також довго дивилась на мене, а потім витягнула з сумки папір та олівець і.. почала мене замальовувати. Зніяковіла я трішки, не очікувала якось до себе такої уваги. Маю надію, що картина в неї планувалась не в стилі авангардизм:)


Цікаво також спостерігати за людьми на початку весни, хлопці з квітами чекають на своїх дівчат, пари тримаються за руки, спілкування, чи то перекрикування по телефону, уточнення планів на вечір. Вже понад 50 років Київський Метрополітен збирає життєві історії своїх пасажирів, будує модернові станції, включає мобільний зв`язок,  розфарбовується у кольорову рекламу. Ми також вже стали частиною цього життєпису. Обережно! Двері зачиняються, наступна зупинка...

 

Авраменко Тетяна, спеціально для Київського КОДу.