Вокзал та його околиці: пролетарський колорит та залізнична романтика

Проводить:

 Павло Ковальов

Контактний телефон 

063 923 82 23; 098 609 3352

Місце зустрічі:

у сквері біля KFC навпроти Південного вокзалу


З 1870-х років, коли було утворено Київський залізничний вузол, біля нього почав формуватися особливий світ – робітничих слобідок та майстерень, торгового гамору єврейських маклерів та гасел полум’яних революціонерів, водночас прогресу та бруду тієї епохи. Ринки, заводи, церкви, синагоги, учбові заклади, готелі, будинки для залізничників - все це стрімко будувалося на навколишніх вулицях, причому як суто Києва, так і Солом’янки, яка ледве не стала окремим містом. Як? Ви цього не знали? Тоді вам точно треба відвідати цю прогулянку!
 
Зразкове поселення для залізничних робітників сусідить тут зі школою, де викладав класик української літератури, а одна з перших церков, що перейшли до українського патріархату, має яскраву «московську» архітектуру. 
Єдиний збережений екземпляр найшвидшого пасажирського паротягу 1930-х і досі стоїть біля локомотивного депо вокзалу. І він має власну таємницю.
 
Ми дізнаємося про те, як на декількох вуличках перетиналися Остап Вишня, Олександр Вертинський та художник Анатоль Петрицький - і як вони були взагалі дотичні до залізниці.
 
Ми поговоримо про творіння архітекторів Городецького, Кобелєва та Ніколаєва в навколовокзальних кварталах, дізнаємося про втрачену справжню зброю пролетаріату, про найбільш суворий міський храм, та про забутий провулок, який веде повз синагогу до митниці.
 
Перші ластівки індустріалізації, похмурі пролетарські подвір’я Євбазу та навіть… флорентійське палаццо – усе це ми побачимо протягом екскурсії.